*#SafetyKayaker – людина на каяку, з відповідним досвідом, навичками та спорядженням, що відповідає за безпеку та порятунок під час сплавів / рафтингу на гірській річці з використанням каяків та байдарок (надувні або поліетиленові). При сплавах тільки рафтів та катамаранів – її участь також рекомендована.
Ці підходи актуальні, якщо команда, що вас сплавляє, дотримується принципу #БезпечнийРафтинг #SafeRafting #ПрофесійнийРафтинг #ProfessionalRafting
Історія 1: весела 🙂
Їду з групою вранці в якості kayak-safety, коректую рух надувних каяків (одно, дво та тримісних), когось рятую, комусь допомагаю – все як завжди.
Ага… ледь не забув – ще граю у травневий виховний #ФЛЕШМОБ “Сплавляють без шоломів – постукай по голові” і підтролюю пропливаючі рафти, де інструктори з гордим виглядом без шоломів та жилетів проносяться у синю даль.
Деталі флешмобу тут >>>
Більшість “пустоголових інструкторів” (мається на увазі, що в них порожня і незахищена голова, але дуже тверда і непробивна) на зауваги та флешмоб реагують негативно, відгаркуються та коментують: “ШО ТУ СІ НАРОДИЛИ І ТОМУ ПЛИВУТ БЕЗ КАСОК БО ВСЕ ТУЙ ЗНАЮТЬ, А ВІДКІЛЯ ТИ І МИ ТЕБЕ ТУЙ НІКОЛИ НЕ ВИДІЛИ”.
Правда відчувається, що флешмоб з ними вже хтось проводив 🙂
Історія 2: майже сумна 🙁 … добре що все закінчилось добре
Їду з групою після обіду в якості каякера-рятувальника, коректую рух надувних каяків (одно, дво та тримісних), когось рятую, комусь допомагаю – все як завжди.
Ага… ледь не забув – знову граю у травневий виховний #ФЛЕШМОБ …
Здається ви вже про це читали в попередній історії :-), та кінець тут буде трохи інший, тож варто читати далі.
Знову ж ті самі порожньоголові інструктори (голова без шолому) ідуть чотирьма рафтами (один – таки був в шоломі, але без жилета), знову негативно реагують на наш флешмоб. З ними в групі дві надувні байдарки з туристами. Все це триває до порогу Великий Гук.
Тут, в наших “надувашок” додається пригод, які доводиться розрулити – людина та всло на березі, човен на “трамвайчику”. До фінішу вже не далеко, за Гуком чекають наші рафти – здається все добре.
Раптом, на камені посеред порогу кладе надувний каяк-двійку (байдарку) конкурентів з дівчиною та хлопцем. Їхнього інструктора поруч немає, то ж я зачалююсь, та лізу до них по порогу, каміннях та струях.
Дістатися до місця катастрофи не вдається, та потерпілі розхитують човен і він сповзає з каменя. Пасажири розгублені, веслами не працюють і їх замиває під наступний камінь. Байдарку переламує навпіл та повільно перевертає таким чином, що дівчинка опиняється під водою і на струї.
З байдарки вона чомусь не вилізає, а ще й напарник намагається їй “допомогти” та тримає зверху по струї, не даючи промитись під каменем. Картина сумна та майже трагічна – дівчина повністю під водою, її замило під байдарку, а байдарку перевернуло під камінь.
Стрибаю у воду, перегрібаю-перепливаю-переходжу до них зі сторони бочки за каменем, кричу хлопцеві щоб відпустив її, а сам знизу під каменем ловлю за ноги та тягну під водою вниз, витягую з байдарки і втримуючи за ноги на струї затягую в улово до себе. Дівчина вже добряче попила води. Вона ледве тримається на ногах та спльовує воду. Гукаю хлорця, беру весла та після короткого перепочинку формуємо “стінку” і таким чином переходимо стрімкі місця та вибираємось на берег. Підбігає ще один наш інструктор, а вже після нього приходить інструктор із контори, що сплавляє цю групу.
Він, як і годиться справжньому “прохфесіоналу”, – у футболці, без шолома і жилета, а про рятувальний кінець чи стропоріз я і згадувати не хочу.
В такій ситуаці вже не до флешмобу, тож грубовато пояснюю, де він конкретно не правий та що без відповідного екіпірування він не те що не може допомогти своїм туристам, а швидше за все і сам потребуватиме порятунку.
Тільки тут потерпілі розуміють, що я не їх інструктор, а просто каякер-рятувальних іншої групи із відповідним екіпіруванням та досвідом, що випадково опинився біля них і зміг надати допомогу. Потерпілі гречно дякують а я, прощаючись, раджу їм вибирати безпечний рафтинг від кемпу “Білий Слон” та команди TURE – як же ж без реклами :-).
Інструктори TURE TEAM після завершення навчального курсу
Порожньоголовий інструктор (бо без шолома) бурчить, що згоден, що поговорить пізніше зі мною про ці проблеми. Чомусь не дякує за врятованих туристів та весла і чимчикує в своїй стильній футболці до своєї групи.
Думаю, що без відповідного екіпірування і мені б не хотілося лізти когось рятувати.
От така от сумна історія, яка реально могла закінчитись трагічним випадком на Чорному Черемоші, через грубі порушення правил безпеки організтором сплаву. Я сподіваюсь, що турфірма, про інстурктора якої йдеться, подбає в майбутньому про належне спорядження і підготовку до сплавів.
Помилки, що призвели до цього ледь не трагічного інциденту:
- Інструктори не екіпіровані базовоми засобами безпеки – шоломами, жилетами. Про рятувальні кінці, трамвайчики, самоскиди, стропорізи, свистки і т.д. я вже взагалі мовчу.
- Відсутній замикаючий човен, який іде за байдарками і допомагає їм у аварійних ситуаціях, чи принаймні бачить – що сталось.
- Відсутній каякер-рятувальник (kayak-safety) що може оперативно надати допомогу, витягнути з води на берег людей та речі.
Всі такі випадки негативно впливають не тільки на імідж фірм, що сплавляють, а загалом на вид туризму і на регіон. В людей може зникнути бажання їхати сюди та пробувати цей чудовий вид дозвілля.
Горон Володимир, komanda TURE
сертифікований safety-kayaker, raft-guide та trip-leader на річках 3 класу згідно стандартів IRF
досвід спортивних сплавів гірськими ріками з 2001 року
досвід організації комерційних сплавів на гірський ріках з 2005 року
географія подорожей та сплавів – широка
P.S.: Ще одне відео з нашої рятувальної операції на ріці Свіча, на якому чітко видно, що якби інструктор був без відповідного спорядження та одягу – то не зміг би надати допомогу потерпілому.
P.P.S.: І ще маленький шматок з робочими буднями каякерів-рятувальників