Лінія Арпада — майже 600 км оборонних споруд, зведених угорськими військами в Українських та Румунських Карпатах у 1939 — 1944 роках проти наступаючої Радянської Армії. Назва пов’язана із древнім вождем угорців Арпадом.

Лінія Арпада не була суцільною, а складалася з окремих вузлів оборони, що перекривали ключові місця, дороги, перевали. Крайні елементи: перевал Дукля на заході та Яблуницький перевал на сході.

 

Усього в межах Українських Карпат було зведено 99 опорних пунктів, 759 ДОТів, 394 ДЗОТи, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км протитанкових споруд.

Існувало чотири основних вузли оборони:

  • Ужгородський напрямок — район Ужоцького перевалу, с. Волосянка, с. Сіль, с. Жорнава;
  • Мукачівський напрямок — с. Майдан, с. Воловець, с. Нижні Ворота, с. Верхня Грабівниця;
  • Хустський напрямок — с. Усть-Чорна, с. Лопухів, с. Колочава, с. Синевір, с. Межигір’я;
  • Керешмезький напрямок  (угорська назва села Ясіня) — територія с. Ясіня.

У районі с. Ясіня були найкраще укріплені ділянки. Тут можна побачити залишки протитанкових ровів, кам’яних перешкод, доти, окопи, невеликі бункери та притулки. Усього в околицях Ясіня — близько 50 скельних дотів та інших об’єктів.

Керешмезький оборонний вузол мав 19 опорних пунктів, з’єднаних в одну лінію. Кожен з них складався з 2 — 3 вогневих точок, мав відкриті майданчики, залізо-бетонне та дерев’яно-земляне сховища, криті траншеї; був пристосований до кругової оборони та відкритим для зв’язку з соратниками. У багатьох були артилерійські позиції та командні пункти.

Та всупереч очікуванням, радянські війська 28 вересня 1944 року обійшли лінію Арпада через Свидовецький хребет та завдали удару в спину захисникам. Тож зрештою, ті змушені були відступити з великими втратами.

Джерело https://uk.wikipedia.org/wiki/Лінія_Арпада