Не те щоб вчорашній день (18 березня) видався нецікавим, але якимось звичним і навіть буденним, так що й написати немає про що.
Ну хіба як ми вивчали сніг на схилах, і копали шурфи.
Ну хіба що коротеньке, нашвидкоруч змонтоване відео.
А це сьогодні ми чергували на гірськолижному курорті, і відчули себе по-справжньому корисними суспільству.
І ось з такими наслідками… А ні, це лише навчання з методів транспортування потерпілого.
Насправді ми побували у центрі Гірської служби , познайомились із методами взаємодії і кординації із іншими службами, історією створення служби, оглянули спорядження і техніку, яку Гірська служба використовує у своїй роботі.
Крім того отримали майстер клас з техніки катання і в подарунок по парі скітурингових черевик, значно прогресивніших моделей, порівняно з тими, з якими ми приїхали. Їх конструкція дозволяє однаково впевнено почувати себе як на підготовлених трасах так і на диких схилах і катати стандратною гірськолижною технікою, не використовуючи опори на палки… Та це тема окремої розмови.
Семінар добігає свого логічного кінця. І ми у понеділок – вівторок повернемося додому. 20 березня нас чекають ще пів дня занять з пошуку в лавині, а потім ми вирушаємо у Польщу, у Високі Татри, аби здійснити сходження на гору Риси.
Продовження буде…
Окремо висловлюємо подяку за сприяння нашій участі в цьому семінарі Міжнародному Вишеградському Фонду, рятувальній службі Чеської Республіки, та особисто Aleš Kučera