Сьогодні день пройшов ось так
Спочатку ми просто лежали у снігових катакомбах виритих напередодні. Та немарно – на нас собаки тренувались знаходити людей у лавині. Декому довелося провести у своїй сніговій “могилці” зо дві години. Та ніхто не сумував, ми дивились фільми і читали книжки на телефоні.
Потім ми копали, а точніше закопували і викопували своїх колег з Чеської Словацької та Польської рятувальних служби із снігових пасток.
Потім ми працювали з собаками, а точніше собаки працювали з нами. Вони справжні рятувальники і страшенно радіють коли знаходять тіло (нехай навіть злегка обморожене) і зі всіх сил намагаються витягнутий його зі снігу
Потім ми літали, але не зовсім так. Так вправлялись кінологи у висадці на лавину, і кожен рятувальник із псом зробили декілька успішних пошукових виходів.
А ось так
Ось на цьому “вертунику”
А потім ми катали…
А потім ми катали ось із такою неймовірною дівчиною із Словаччини на ймення Жовка, яка допомагає нам долати мовні бар’єри а також удосконалює техніку нашого катання і взагалі нас опікає від самого початку нашого перебування у Карконошах. І, доречі, на гору ми долетіли на вертунику, а це вже просто якась фантастика.
Зрештою, нічого особливого, лише те саме хотілось би повторити і завтра.
Продовження буде, слідкуйте за новинами
Окремо висловлюємо подяку за сприяння нашій участі в цьому семінарі Міжнародному Вишеградському фонду, рятувальній службі Чеської Республіки, та особисто Aleš Kučera
Круто !! Цікаво – як воно під снігом лежиться ???))) По доброму вам заздрю ))) Чекаєм повного звіту з фото і коментарями )))))