Люблю мандрувати так щоб делеко і надовго… Нажаль, теперішні курси валют обламують крила далеких мандрівок. Кому бракує екзотики та теплого моря восени –  Туреччина не поганий варіант для мандрівки, а якщо все гарно спланувати – то просто чудовий!

DSC_0843

Тут є де пройтись і на що подивитись. Якщо оминати особливо залюднені і туристичні райони, можна окунутись-ознайомитись з цікавою османською культурою.  Найоптимальніший час поїздки це жовтень місяць- тепле море, менше туристів, купа фруктів…

Учасники мандрівки – наша сім”я: Андрій, Люся і Катруся (4 роки).

Тож не довго думаючи беремо квитки на місяць – з 2 жовтня по 2 листопада. Летимо Пегасусом зі Львова (це теж великий плюс). Якщо брати квитки завчасно то може вийти близько 60-80 євро, туди-назад. І ще великий плюс візи не потрібно!

Ну плюсів багато… мінуси мабуть це знову ж таки курси валют:  одна турецька ліра – 8 гривень. Сильно не розбіжишся. Та якщо йти походом з ночівлями в наметі та самостійно готувати, пересуватись при потребі автостопом… Виходить досить бюджетно.

Отож розпочнемо… прилітаємо в Анталію з пересадкою в Стамбулі…

DSC_0034Анталія – старовинне місто – курорт, з чудовими краєвидами на довколишні гори… Акліматизовуємось, купаємось, насолоджуємось атмосферою міста.

DSC_0082Стара частина міста дуже цікава, особливо вночі все підсвічується вогниками…

DSC_0222Живемо біля старої частини міста, в хостелі, заброньованому ще з України. У вартість входить сніданок.

DSC_0136Море тут теж не погане. Довгий галічний пляж з прозорою середземноморською водою…

DSC_0342Поки ще не перетворилися на повних “матрасів” переїджаємо з цього райського куточка далі, згідно плану. А план такий: пройти ділянку Лікійської стежки від селища Чіралі до Адрасана (16 км) далі до Карайоза (22 км) а далі буде видно…

На фото “земля обітована”  – апельсиновий сад! Так і живемо…

DSC_0379По ходу не забуваємо про водні процедури…

DSC_0450Знайомимось з місцевими жителями – черепахами.

DSC_0470Трішки про Лікійську стежку: тягнеться вздовж узбережжя древньої Лікії на 500 км. Десь забирається в гори, десь спускається на узбережжя. Маршрут проходить цікавими природніми і історичними об”єктами регіону. Рельєф гір такий як в Криму – сухо, скелі, каньйони, сухі русла річок, напряги з питною водою і т. п.

DSC_0528Маршрут дуже хожений і гарно маркований, ну принаймі там де ми були. Дуже часто зустрічались такі собі старенькі туристи, як в нас кажуть, цьотки і вуйки, років по 50 і далі. Вони доволі спритно дерлися в гору, по ближче до Бога… Також багато зустрічали туристів з Росії.

DSC_0638Релаксуєм в Адрасані!

DSC_0661Малюємо сувеніри на продаж 🙂

DSC_0701Перепади висот такі собі – не маленькі, за день з нуля до 600 м над рівнем моря і вниз… Колінка бо бо… Ну і якщо врахувати, що несу один за всіх, а їмо то кожен сам за себе…:(

DSC_0743Природа тут дуже красива: великі, крислаті сосни на фоні голубого моря…

DSC_0830Щоб було менше проблем з “лісниками” намет краще розбивати в горах – подалі від людей. На більшості пляжів розміщені написи що кемпінг заборонено, тож краще не ризикувати. На більшості пляжів заборона пов”язана з місцями відкладання яєць морськими черепахами у пісок.

DSC_0869Найпівденніша точка маршруту – мис Гелидонія. Маяк до інших цивілізацій:)

DSC_0928Підходимо до селища Карайоз.

Маршрут стежки йде далі від узбережжя у дещо високі гори, тож ми його трохи об”їджаємо транспортом. В Туреччині дуже добре працює автостоп,  особливо коли бачать що туристи з дитиною зупиняються без проблем. Головне стояти у привильному місці.

DSC_1025

Це Кекова: рештки древнього лікійського міста Сімена, фотреця хрестоносців, затонуле місто… і багато всього дуже цікавого.

DSC_0322Навколо безліч островів, лікійських гробниць, та дуже живописне маленьке містечко.

DSC_0006Морська черепаха “пасеться” на причалі.

DSC_0073Лікійські гробниці, їх тут дуже багато, всі розграбовані у минулі епохи. Деякі з саркофагів оздоблені більш багато – різьба по каменю та лікійські тексти.

DSC_0123Важко повірити, що ці конструкції стоять тут вже більш ніж 2 тисячі років!

DSC_0163Кажуть колись давно тут був сильний землетрус, який спричинив просідання землі і деякі древні будівлі опинилися у воді чи під водою…

DSC_0250На вуличках древнього міста Сімена.

DSC_0489…Хм! Здається хтось не повернувся після нічної прогулянки:)

DSC_0589Наступний пункт подорожі – Патара. 20 кілометровий піщаний пляж з справжніми піщаними барханами – горами з піску.

DSC_0637Місця фантастичні, навколо море піску. Катруся була на сьомому небі від щастя… такої пісочниці вона ще не бачила.

DSC_0727Море тут специфічне – великі хвилі і вітер…

DSC_0751А ще Патара – це був головний порт лікійського союзу і одне з найбільших міст того часу.

DSC_0820Древній парламент – Булевтерій. Тут засідали представники лікійського союзу.

DSC_0854Ну як же ж без “хліба і видовищ”  – древній амфітеатр на 5000 місць.

DSC_0883Патара у всій красі!

DSC_0538Кабак – віддалена долина на шляху лікійської стежки, з чудовим пляжем та водоспадом. Тут багато кемпів і пансіонів. Ми ж обираємо “free” варіант  – намет в лісі, незважаючи на заборонні написи навколо.

DSC_0283У цьому виїзді вирішили не брати бензиновий пальник, а готувати на дровах на “пічці бонда” – такий собі туристичний девайс, який швидко завоював повагу у туристів. Як виявилось тут ним користуватись дуже зручно – багато сухих дров, компактне вогнище, швидко готується.

DSC_0299На пляжі.

DSC_0755Водоспад знаходиться в глибокій ущелині, і являє собою серію каскадів з басейниками з прохолодною водою. На фото найбільший із них. У спеку це просто райський куточок…

DSC_0597Захід…

DSC_0772Житло з запаморочливими краєвидами на море.

DSC_0838Ще одине цікаве місце – Долина Метеликів. Вузенький клаптик  землі у проломі серед скелястих гір…

DSC_0886Дістатися сюди можна двома шляхами: морем на човнику або спуститись по дуже стрімкій тропі з селища Фаралія.

DSC_0856На дуже стрімких ділянках провішані мотузки.

DSC_0975Внизу море, пляж… і місце посадки парапланеристів. Тут сприятливі умови для польотів на парапланах і багато туристів катаються в тандемі з інструктором (задоволення не з дешевих).

DSC_0955

На цьому наша подорож ще не завершується.

Переїджаємо у містечко Фетхіє, тут купуємо квитки на автобус до Каппадокії… далі продовження мандрів вже у другій частині… Кападокія і Стамбул.

Фільше фото тут

Продовження подорожі:  Частина 2-га Каппадокія – Стамбул