Агітаційно-рекламно-замовна стаття 🙂
“Холодний і мокрий адреналін весняного Черемошу та комфортне і тепле проживання в кемпі Білий Слон”
або
“Смачно їсти, тепло спати – в холодну воду можна стрибати”

(*певно найдовша назва до статті в моєму житті)

Весна – то час високої води в карпатських ріках, а отже і час мисливців на холодний та мокрий адреналін – час рафтингу, каякінгу і сплавів.

Десятки, сотні, а може й тисячі людей рушають у гори, вдягають неопренові комбінезони чи сухі костюми, рятувальні жилети, шоломи, беруть весла в руки і стають на герць із норовливою білою водою. Якщо ви ще не в їх рядах, то у вас все попереду. А я вже там доволі давно.

І з тих самих “незапам’ятних” часів на світлій сторінці спогадів про весняні сплави завжди була одна мокра і холодна пляма – несприятлива погода в весняний період 🙂
Пронизливий вітер, дощ, сніг часто зменшували приємні спогади, враження і емоції від сплавів аж до нульової відмітки, як і температуру на стовпчиках термометрів.

DSC_0687

Інколи, після прохолодної ночівлі, вдягаючи задубілий і мокрий одяг для сплаву ми напів-жартували: “Для чого мені цей водний туризм…”, та все рівно вдягали і йшли на воду. Селяни, які із жалем проводжали нас поглядами з берегів, кутаючись у теплі фуфайки вважали нас фанатиками.
Та багатьох такі випробування відлякували і насторожували, стримували і заморожували.

Навіть запеклі водники, кожного разу, їдучи на сплав з несприятливим прогнозом, напружувалися і засмучувалися – бочка меду обіцяла бути з ложкою дьогтю.

Так було і цього разу.
На вихідні 18-19 квітня передавали зовсім не весняний прогноз погоди – сніг, дощ і температура близько нуля. Тож організм, працюючи шаблонно і стереотипно, запускав лінь в свідомість і гусячу шкіру під фліску.

Та недарма кажуть: все тече, все міняється і ніколи не пізно ламати стереотипи. Цього разу їх трощив і ламав кемпінг Білий Слон на Чорному Черемоші.

Бо після кожного холодного, але велиководного сплаву з купою адреналіну, ми поверталися в тепле житло, перевдягалися в сухий одяг, заносили мокрий неопрен до сушки і попивали чайок біля жаркого каміну, набираючись наснаги і жаги до нових пригод.

Смачний обід і твій організм знову готовий змагатись із білою водою гірських потоків. Ні після першого, ні після другого і навіть – третього сплаву, бажання не зменшувалося та не зникало. Навпаки, рівень води зростав паралельно із наснагою до сплавів. Дощик додавав свого в ріку.

А вечірня парка лазня і теплий сон повністю відновили сили і підняли холодовий бар’єр до “домашнього рівня”

Отже і другого дня снігові заметілі та прохолодний вітер викликали тільки веселу посмішку і погіршували видимість на ріці, а холодний адреналін весняного Черемошу не міг вистудити кров, зігріту теплом і затишком кемпу Білий Слон.

Тож приїжджайте на весняний рафтинг в Карпати і не хвилюйтесь про погоду.
На Білому Слоні вона завжди комфортна.