Найкращий відпочинок – це зміна діяльності

winter-ture

Є така професія — гід або інструктор на активних маршрутах. І хоча нашою державою вона ще досі не визнана, відсутні кваліфікаційні вимоги, загальна система підготовки тощо, та люди ходять, водять, сплавляють, катають, об’єднуються в асоціації, виробляють свої власні правила і вимоги, набувають досвіду і передають його далі. Адже це найкраща професія для тих, хто хоче жити подорожуючи. Саме про цю вільну професію для вільних людей хотілося б розказати у статті.

ПРО СЕБЕ…

До цього діла маю безпосереднє відношення, адже з 2003 року перетворив своє улюблене хобі — туризм, – на справу життя. І якби в трудових книжках робили записи щодо інструкторського стажу, то у моїй мали б з’явитися наступні рядки:
+ піші і лижні походи в Карпатах, сходження, трекінг
+ сплави і рафтинг на Дністрі, Черемоші, Пруті, Південному Бузі і інших ріках, якими можна і хочеться сплавлятися
+ екскурсовод в печерах Млинки і Угринь
+ вело-інструктор всюди де можна проїхати на двох колесах, а інколи навіть там, де колеса треба тягнути, штовхати, нести і “пручати”
+ інструктор по роботі з великими групами
+ інструктор на нових чи не типових турах

Окрім того, з 2005 регулярно займаюся підготовкою інструкторів для роботи на активних маршрутах. Тож розказати і написати є про що.

Отже, почнемо.

IMG_6998

ЯКИЙ ВІН – “ДОБРИЙ” ІНСТРУКТОР…?

З першого погляду в цій професії вбачається тільки романтика подорожей, свободи, природи, випробування і перемоги. Якщо ж копнути глибше, то проявляться і труднощі: погода, складні маршрути і непрості учасники груп, форс-мажори і незнайомі маршрути (і таке буває), відповідальність і корпоративна політика. А інколи ці фактори складаються у такий заплутаний клубок, що розкручувати його ой як нелегко.

І саме від професійної підготовки інструктора, його любові до справи і розуміння того, що, як і для чого він робить, залежить успішне, безпечне і якісне проведення будь якого туру. А вже після всіх пригод, про такого туристи обов’язково скажуть: “добрий інструктор, з ним хочеться знову піти в похід”.

Тож яким має бути “добрий інструктор”? І хоч це невдячна та неточна справа — виділяти риси, що характеризують його, та все ж таки спробуємо. Позиція суб’єктивна і не претендує на абсолют.

  1. Теоретичні знання
    Відповідні пізнання зі спортивного та комерційного туризму. Цей пункт легко перекривається заняттями, які, я сподіваюся, відбуваються у вашому місті — клубі – тур фірмі; а також постійним спілкуванням і перебуванням у туристському середовищі.
  2. Практичний досвід
    2.1. Наявність практичного досвіду в комерційному туризмі. Адже щоб бути хорошим інструктором треба “поїсти стажерської каші” та набратися досвіду роботи з туристами на активних маршрутах.
    2.2. Спортивно-туристський досвід. Якщо ви ходили складні спортивні походи, ходили взимку і в міжсезоння, на лижах, каяку чи велосипеді, то це значно покращить ваше самопочуття на комерційних маршрутах. Та й буде про що розказати з власного досвіду туристам біля вечірньої ватри. Спортивний досвід має бути хоча б на одну категорію складності вищим від того маршруту, на який ви ведете групу. Якщо сплавляєте по Дністру, то досвід сплавів по Черемошу є необхідним. Адже можлива повінь, чи інші форс-мажори, і ваш досвід знадобиться групі, а його відсутність — може нести в собі загрозу безпеці.
  3. Фізичні кондиції
    Інструктор на активних маршрутах повинен бути завжди активним, сильним, надійним, витривалим. Щоб допомагати слабшим учасникам на переходах, підтримувати і розвеселяти групу на складних ділянках, тверезо і адекватно оцінювати маршрут, поточну ситуацію, стан групи і т.д. А в кінці ходового дня організувати безпечний і комфортний побут групи. Тож тренуйтеся, ведіть здоровий спосіб життя, покращуйте свої спортивні результати. І в повсякденному житті це не буде зайвим.
  4. Інші характеристики
    + організаторські здібності – організувати групу, себе, маршрут, природу і погоду 🙂
    + лідерські якості — потрібно заробити авторитет в групи і тоді все пройде гладко
    + комунікабельність — треба любити і вміти спілкуватися з людьми і тоді робота інструктором буде приносити тільки задоволення
    + пунктуальність — не спізнюватися на зустріч із групою на старті маршруту, на потяг в кінці маршруту, із сніданками, вечерями і командою “стаємо на табір”
    + відповідальність — за себе, свої дії, групу, слова і думки
    + чесність — бути чесним з собою, групою і обставинами, що склалися. Хоча інколи можна підсолодити гірку правду, особливо, коли група питає: “А ми у вас найспортивніша група?”

Цей список можна продовжувати, та не будемо лякати читача — потенційного інструктора  на активних маршрутах, – його довжиною. Головне, спробувати, а те чого бракує з’явиться само собою, бо робота на природі, в горах чи на воді виховує хороші якості в кожного.

IMG_7171

КОМУ ЦЕ НАЙКРАЩЕ ПІДХОДИТЬ…

Спираючись на свій досвід і спостереження,  можна виділити категорії людей, для яких робота інструктором підходить найбільше.

  1. Молоді люди (студенти і т.д.) – чудова можливість на канікулах і вихідних заробляти непогані гроші, підтримувати хороші фізичні кондиції, знайомитись з світом, природою, людьми, здобувати корисні контакти, які можуть знадобитися в майбутньому, звикати до відповідальності, виховувати у собі лідерські і організаторські якості
  2. Для людей, які мають основну роботу, але шукають ще чогось у житті: додаткових заробітків, пригод, знайомств і відкриттів. Адже саме працюючи інструктором можна отримати додаткові кошти, активно відпочити, вирватись з міської марноти, познайомитись з новими людьми, покращити своє здоров’я і фізичні кондиції.
  3. Для бувалих туристів. Якщо ви колись ходили багато, а тепер ваш маршрут “робота — дім”,  то час знову почати мандрувати. Вашого досвіду буде достатньо, щоб одразу вийти на належний рівень професіоналізму і оплати праці. А згадати молоді роки — це завжди чудово.
  4. Для людей, які в мандрах бачать своє життя. Це чудова можливість поєднати професію і хобі.
  5. Для фрі-лансерів. Є зараз таке модне слово. Бо поруч із участю у політичних акціях, дегустаціях, кінозйомках, тощо вони можуть чудово їздити в гори чи сплавляти на ріках.

6

ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ

Якщо поглянути на тих, хто вибрав для себе цю професію як основну чи додаткову, то можна твердо сказати, що поставивши мету, за один сезон можна вийти на пристойний рівень кваліфікації і заробітної плати відповідно. Головне, це наполегливість, бажання і голова на плечах.

Приведу простий приклад, як цього можна досягнути фактично з нуля, і це не перешкоджатиме основній роботі чи навчанню. Приклад умовний і не обов’язково, що у вас буде саме так, але так може бути…

Зима

  • берете участь у відповідних підготовчих теоретичних курсах (вечорами у своєму місті чи під час виїзних навчань на вихідні)
  • ходите на тренування і покращуєте свої фізичні кондиції (вечорами)
  • берете участь в одному чи кількох простих виїздах в зимові гори, печери і т.д. (на вихідних)

Весна

  • берете участь в практичних навчально-тренувальних сплавах чи виходах в гори (на вихідні)
  • активно сідаєте на воду, тренуєтесь, покращуєте фізичний і технічний рівень (вечорами)
  • берете участь в одному складнішому спортивному поході чи виїзді на змагання (вихідні + 1-2 дні відпросилися з роботи чи навчання)
  • з травня починаєте працювати стажером на активних маршрутах. Дві-три поїздки і ви вже інструктор початкового рівня. (на вихідні)

Літо

  • працюєте інструктором. З кожним туром, групою і пригодою зростає ваш професійний рівень, додаються нові райони проведення турів і нові види туризму.
  • при відповідальному відношенні до справи і певній періодичності поїздок в тури, з липня виходите на кваліфікацію інструктора середнього рівня і працюєте керівником з невеликими групами.

Осінь

  • відпочиваєте від активного літнього сезону
  • освоюєте новий напрямок інструкторської роботи (печери чи зимові гори)
  • з наступного сезону ви вже надійний і кваліфікований інструктор

Ось такий вийшов приклад професійного зростання. У когось це відбувалося швидше, у когось повільніше, а хтось і не доходив цей шлях до кінця. Тут вже як карта ляже і компас покаже 🙂

DSC_0283_filtered

І НА ЗАКІНЧЕННЯ…

Додатково хотів би застерегти тих людей, хто  вважає роботу інструктором відпочинком  і тільки.
Типу “поїхав сам відпочивати і комусь там щось показав чи розказав — якщо був настрій”. Тут важливо зрозуміти, що це все ж таки робота. Хоч і приємна, але робота і потрібно до неї ставитись відповідально, чітко виконувати свої обов’язки і посадові інструкції.

Ну і напевно, ще варто обговорити один момент, який інколи з’являється в роботі інструктора.

Багато хто з туристів, для кого мандри є одним з хобі, розмірковує над тим, чи варто поєднувати хобі і роботу. Думаю, тут однозначного рецепту не знайдеш, в кожного свої мухи 🙂 Особисто для мене дуже важливо робити те, що подобається, робити це на відкритому повітрі, з хорошими людьми, бачити нові місця, сидіти втомленим біля вечірньої ватри і, наминаючи смачну вечерю, дослухатися до гітарних переборів чи розмов сусідів, допомагати комусь відкривати нові горизонти і самому зазирати за свої, мандрувати і робити це періодично.

Ось такі вони, реалії роботи інструктором на активних маршрутах.

Тож мандруйте працюючи, чи працюйте мандруючи. Не сидіть вдома.
Адже професія “добрий інструктор” так потрібна тим, кого ви поведете в похід.

DSC_0131

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ 🙂

А щоб стаття не була написана просто так — в повітря, скажу ще таке.
TURE TEAM постійно і регулярно проводить набір та навчання інструкторів для роботи на активних маршрутах та в кемпах «Білий Слон» та «Білий Бізон».

Додаткову інформацію про найближчі курси, нашу схему роботи та інше ви можете отримати за телефоном 097 217 214 5, написавши на пошту ture@ture.ua, або завітавши в нашу facebook-групу

А інформацію про спортивні заходи, змагання та тренування, які проводить команда TURE у весняно-літній сезон,  можна знайти тут >>>

11141379_393200117553314_5564877970298311851_n

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA